1.Лекція
Пройдіть тест:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSderzCpxxLD71o8aymO9j8soqf3sPzo-CFS0HeoL_KxynH-gA/viewform
вівторок, 30 березня 2021 р.
10 клас. Тема: Вторинний сектор економіки. Дослідження № 18. Панамериканське шосе – дорога через три Америки. Дослідження № 19. «Бананові республіки»: типові ознаки та сучасний розвиток. Дослідження № 20. Туризм як чинник розвитку країн Карибського басейну. Третинний сектор економіки. Найважливіші міжнародні транспортні магістралі, вузли
7 клас Тема уроку:Загальні риси клімату Євразії. Кліматичні пояси і типи клімату Євразії.
1. Для тих хто не любить читати:
Або інакше пояснення:
Клімат
Кліматичні особливості Євразії визначаються величезними розмірами материка, великою протяжністю з півночі на південь, різноманіттям переважаючих повітряних мас, а також специфічними особливостями будови рельєфу, її поверхні й впливом океанів.
Завдяки великої протяжності материка з півночі на південь, внаслідок різної кількості сонячної радіації в конкретних широтах, Євразія розташована в усіх кліматичних поясах північної півкулі, від арктичного до екваторіального.. Найбільші території за площею займає помірний пояс, оскільки в помірних широтах материк найбільш витягнутий з заходу на схід.
Над територією материка утворюються й переважають всі чотири типи основних мас – арктичні, помірні, тропічні й екваторіальні. Характерно, що над океанами в помірному поясі формуються морські повітряні маси, а над материком – континентальні, боротьба яких створює в цих широтах Євразії велику різноманітність типу клімату. На клімат Євразії великий вплив здійснює рельєф, Альпи, Карпати, Кавказ, Гімалаї та інші гори Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу є важливим кліматорозділом материка. Вони перешкоджають проникненню холодних і сухих північних вітрів на південь і водночас є бар’єром на шляху теплих і вологих вітрів, які дмуть з півдня. Повітряні маси зазнають трансформації – перетворенню, зміні своїх властивостей.
На клімат Євразії впливають океанічні течії (Гольфстрім, Куросіо, Курило-Камчатська та інші). Теплі течії пом’якшують клімат прилеглих територій материка, а холодні – роблять його континентальнішим.
Постійними вітрами, що мають вплив на формування клімату є в помірних широтах – західні, на сході і півдні материка – мусони.
Над материком Євразія утворюється найбільша кількість циклонів і антициклонів.
В арктичному й субарктичному поясах виділяються області з морським кліматом на заході кожного поясу: невеликими амплітудами температур за рахунок порівняно теплої зими й прохолодного літа (вплив гілок Північноатлантичної течії). На сході поясів клімат континентальний з дуже холодною зимою (до -40..-45ºС).
В межах помірного поясу спостерігаються різноманітні типи клімату. Тут формуються області морського, помірно-континентально, континентального та мусонного клімату.
Морський тип характерний для західних районів Європи. Він формується під постійним впливом морських повітряних мас з Атлантики. Літо тут прохолодне, зима відносно тепла навіть на узбережжі Скандинавського півострова. При проходженні атлантичних циклонів погода швидко змінюється: влітку можуть бути похолодання, зимою – відлиги.
Область перехідного клімату від морського до континентального займає в основному території Центральної Європи. При віддаленні від океану різниця (амплітуда) літніх і зимових температур зростає: зима стає помітно холоднішою. Літом опадів більше, ніж в холодний період року. На території Східної Європи (до Уралу) клімат вважають помірно континентальним.
За Уралом, в Сибіру і Центральній Азії, зима дуже холодна і суха, літо жарке й відносно вологе. Це область різко континентального клімату помірного поясу. У межах його поширення річна амплітуда температур настільки велика, що подібної немає ніде у світі. Для середньомісячних температур амплітуда становить 50-65 °С, а для екстремальних досягає 102 °С. Така величезна амплітуда зумовлена вкрай низькими зимовими температурами. Не випадково назва одного з полюсів холоду Північної півкулі - міста Оймякон - перекладається з якутської мови як «шалена холоднеча», «лютий холод». Гірські системи закривають місто від пом'якшувального впливу океанів. Це спричинює застій дуже холодного повітря у міжгірних улоговинах. Тому середні січневі температури повітря опускаються тут до -50 °С, а в Оймяконській улоговині морози досягають -70 °С. Так само і в м. Верхоянськ. Оскільки порівняно невелика кількість опадів тут випадає переважно влітку, сніговий покрив незначний і поверхня промерзає на велику глибину.
На узбережжі Тихого океану клімат мусонний з теплим вологим літом і холодною зимою.
В субтропічному поясі на рівнинах цілий рік температури повітря додатні. На території Євразії в цьому поясі виділяють три кліматичні області. Область субтропічного середземноморського клімату знаходиться на заході поясу. Тут літом переважають сухі тропічні повітряні маси, а зимою – морське помірне повітря (йдуть дощі).
Область континентального субтропічного клімату займає територію Вірменського і Іранського нагір’їв. Зима в цій області порівняно холодна (можливі снігопади й зниження температур нижче 0ºС), літо – жарке й дуже сухе. Річна кількість опадів в цих зонах незначна.
Область мусонного субтропічного клімату знаходиться на сході Китаю й займає південну половину Японських островів. Тут характерний режим опадів – літній максимум в їх річному розподілі.
Тропічний пояс в Євразії не утворює суцільної смуги й на території материка знаходиться лише на південному заході Азії (Аравійський півострів, південь Месопотамії й Іранського нагір’я, північно-західні райони півострова Індостан). На протязі всього року тут переважають континентальні тропічні повітряні маси. Кількість опадів на рівнинах не перевищує 200 мм на рік, а в пустельних районах – менше 50 мм на рік. Літо дуже жарке – середні температури липня від +30ºС до +35ºС. Зима тепла – середні січневі температури – від +12ºС до +16ºС. Тут зафіксована найвища температура на материку Євразія +54ºС – м. Басра (Аравійський півострів).
Над Тихим океаном в межах тропічного поясу характерні тайфуни – тропічні циклони ураганної дії. Вони спричиняють зливи, повені та великі руйнування.
Субекваторіальний пояс включає півострови Індостан й Індокитай, Індо-Гангську рівнину, північ острова Шрі-Ланки, Південно-Східний Китай, Філіппінські острови. Для цього поясу характерна сезонна зміна повітряних мас: літом переважає вологе повітряне повітря, яке приносить мусон; зимою – відносно сухий тропічний пасат північної півкулі.
Тут знаходиться найвологіше місце на планеті – с. Черапунджі (23000 мм в рік)
Екваторіальний кліматичний пояс розташований на островах Малайського архіпелагу, півострові Малакка, півдні Шрі-Ланки й півдні Філіппінських островів. На протязі всього року тут переважають морські екваторіальні повітряні маси. Вони формуються з тропічного повітря, яке надходить з пасатами обох півкуль. Для цього поясу характерні значні опади (2000-4000 мм на рік) й постійно високі температури (вище +25ºС). Острів Ява називають «грозовим полюсом Землі», тут грози трапляються до 800 разів на рік.
Високогірний клімат характерний для нагір’я Тибет та гірських систем Азії.
Місцеві вітри Євразії
Фен виникає там, де повітряні маси перевалюють через гори і з великою швидкістю скочуються в долини. Це дуже теплий, сухий вітер. Фен завжди є провісником настання дощової погоди. Особливо часто фен спостерігається на північній окраїні Альп або ж в їх передгір'ях. Поблизу Інсбрука фен часто називають ще турецьким вітром. Вітри типу фену зустрічаються і в інших місцях земної кулі: над південним заходом Чорного моря, в Кутаїсі, Ташкенті, Гренландії, Китаї, Японії тощо. На півдні Туркменістану гарячий вітер типу фену називають гармсіль.
Бора (іт. bora, від грец. βορέας — північний вітер) — місцевий холодний сильний та поривчастий вітер, що дме з вершин невисокого хребта, розташованого на узбережжі водного басейну (море, озеро). Бора виникає переважно взимку внаслідок великої різниці між тиском на суші (високий) і морі (низький). Бора викликає різке похолодання; швидкість досягає 40 м/сек; спостерігається в районі Новоросійська та на островах Нової Землі, на берегах Байкалу («сарма»), на південному узбережжі Франції в Далмації, в Провансі («містраль»).
Буран – вітер, характерний середньої течії річки Об. Влітку він приносить сухе тепле повітря, а взимку – дуже холодне повітря, іноді із заметілями.
Пурга (от карел. purgu, фин. purku) — сильна хуртовина, переважно виникає на рівнинних безлісих просторах при проникненні холодного повітря. Назва «пурга» вживається переважно у північних районах Росії.
Суховій — вітер з високою температурою і низькою вологістю повітря. Зазвичай термін відноситься до вітрів Каспійської низовини, особливо Казахстану, хоча інколи поширюється й на інші райони, зокрема південно-східно частину України.
(за https://geografiamozil2.jimdofree.com)
Скрін результатів відішліть вчителю.
Підписатися на:
Дописи (Atom)